Рятувати життя пацієнтів у критичних і важких станах. Таке завдання стоїть перед спеціалістами відділення інтенсивної терапії на 15 ліжок. Воно було сформовано рік тому на базі великого відділення анестезіології і інтенсивної терапії. З якими досягненнями та викликами минув перший рік роботи – розповіла завідувачка відділення Юлія Петренко.

Рік тому було створено відділення інтенсивної терапії на 15 ліжок. Чому виникла така потреба?

Наше відділення, як і відділення анестезіології, були створені на базі підрозділу анестезіології і інтенсивної терапії. Це було одне з найбільших відділень в області. Але з часом відбулись певні реформи, змінились можливості лікарні, збільшився потік пацієнтів. Тож, було прийнято рішення про формування цих двох окремих відділень. Це принесло свої результати. Раніше ми були мультимодальними лікарями-анестезіологами. Зараз ми більш вузько та поглиблено займаємось кожен своєю роботою.

Пацієнтам з якими патологіями ви надаєте допомогу?

Наше відділення інтенсивної терапії знаходиться у хірургічному корпусі. Це передбачає лікування хворих з хірургічною патологією – гострою, загостренням хронічних хвороб, критичні стани. Здебільшого, у нас лікуються люди з кардіологічною, нейрохірургічною патологіями. Також займаємось лікуванням пацієнтів з торакальними травмами.

Як щодо обладнання – чи оновлювалось воно останнім часом, чи є потреба в новому?

На базі нашого відділення є 12 апаратів ШВЛ. 9 з них нові, екстра-класу, інші також непогані, але старіші. Це дає можливість вентилювати пацієнтів у комфортних, фізіологічних умовах. І, звісно, збільшуються шанси на життя. Поки що залишається потреба у стежачому обладнанні. Оновлюємо поступово. Завдячуючи нашому директору Дмитру Валерійовичу Івченку та керівництву міста, за останній рік ми отримали ще один апарат ШВЛ екстра-класу, монітори, апаратуру для безперервного введення медикаментів. Останнє дуже важливе, адже введення точних доз препаратів у нашому відділенні вкрай необхідне. Дуже хотілося б отримати ще апарат УЗД. Це б суттєво розширило наші діагностичні можливості та здатність лікувати важкі стани. Будемо сподіватись, що він у нас з’явиться найближчим часом.

Хто працює у вашому відділенні, розкажіть про ваших спеціалістів…

Наше відділення молоде. У нас працюють 12 постійних лікарів. 5 з них мають вищу категорію. Здебільшого, це вихідці з нашого відділення. Тобто, прийшли сюди інтернами, закінчили навчання і повернулись працювати сюди. Тому ми дуже відповідально ставимось до навчання студентів. На базі нашого відділення вони проходять практику, ми їх навчаємо і кращі залишаються працювати з нами.

А ви як потрапили до відділення інтенсивної терапії?

Перш, ніж стати завідувачкою відділення інтенсивної терапії, я 17 років працювала у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Одразу після інтернатури. Тому я також виходець з нашого відділення. Я багато чому тут навчилась. Як я вже згадувала, ми були мультіспеціалістами. Ми могли проводити анестезію, лікувати хворих, привозити їх з інших відділень і продовжувати лікувати тут. Тому, маючи такий досвід, можливості наші дуже широкі.

Які задачі ставите перед відділенням і перед собою, як його очільницею?

Задач у нас дуже багато. Починаючи від господарчої частини – відремонтувати те, що маємо і примножити. Також чимало уваги приділяємо навчанню персоналу – як лікарського, так і сестринського. Знання – це сила. Чим більше знаєш, тим більше допомагаєш. Молодь прагне здобувати нову інформацію і зараз є можливість робити це онлайн. Практично кожного тижня ми слухаємо якісь симпозіуми, круглі столи, конференції. Регулярно проводимо тренінги на базі нашого відділення спільно з інтернами і нашими молодими фахівцями. Хотілось б, щоб у нашому відділенні було більше технічних можливостей, додались апарати ШВЛ, УЗД-апарат. Це б колосально допомогло у нашій роботі. Втім, головне бажання – і все вийде. Загалом же, працювати у відділенні інтенсивної терапії не кожен зможе. Це важко фізично і емоційно. Тому одне з першочергових завдань – сформувати кістяк з постійних співробітників, людей, які могли б виконувати найважчу роботу в лікарні. Для цього їх потрібно вирощувати, виховувати, чим ми і займаємось. І хотілося б залучити до нашого відділення молодих спеціалістів. Їх не вистачає.